Пантелей Давидович Борона

(06.05.1945 - 07.07.2018)

     ...Кажуть, що людей, які народилися у великі свята, Бог наділяє особливим талантом. От і Пантелей Давидович Борона дивував нас своїми здібностями, силою духу й оптимізмом, спонукав до дій.
     Пантелей Давидович Борона (Давид Борона) народився напередодні Великої Перемоги та ще й на Великдень - 6 травня 1945 року на Черкащині в багатодітній селянській сім'ї. Мав вищу освіту. Після закінчення школи 1964 року був призваний на військову службу. Нелегке дитинство загартувало Пантелея і він обрав військову справу, якій приділив 31 рік у ракетних військах стратегічного призначення. Займав керівні та інженерні посади. Удостоєний урядових нагород, має посвічення ветерана Збройних Сил України. 1996 року звільнений у відставку за станом здоров'я. З 2007 - 2018 рр. жив та працював в Благовіщенську Кіровоградської області. 

   Писати вірші і малювати почав ще в дитинстві. Друкувався в окружних і дивізійних переодичних виданнях, а також в часописах Черкащини та Кіровоградщини. Його твори увійшли до збірки літературної творчості працівників охорони здоров'я Кіровоградської області "Серце віддаю людям". "Першоцвіт" - перша окрема книжка з творчого доробку Давида Борони.
        Вірші Давида Борони не можуть залишити спокійним читачів будь-якого віку. З легкістю він писав поетичні стрічки на різну тематику, тому не могла пройти осторонь Велика Вітчизня, афганська війна та АТО, де загинуло немало наших солдатів...
        Талант поета не єдиний у списку Пантелея Давидовича. У чоловічі золоті руки, яким підвладна будь-яка робота, чи то з дерева майструвати, чи гарну картину створити. Неоднаразово його роботи демонструвалися на районних виставках.

«ПЕРШОЦВІТ» Давида Борони

Давид Борона (літературний псевдонім Пантелея Давидовича Борони) – відома особа в районі. Його поезії з’являються на сторінках газети «Слово і час», в авторському виконанні декламуються на масових зібраннях з нагоди урочистих і пам’ятних подій. Вірші Пантелея Давидовича, покладені на музику місцевими ентузіастами естради, звучать зі сцени під схвальні  оплески глядацької зали. Як самодіяльний художник він бере участь у виставках робіт народних умільців, вернісажах, що влаштовуються в районному Будинку культури, зустрічається з учнівською молоддю. Багато ульяновців знайомі з окремими роботами Давида Борони, захоплюються його мистецькими здібностями.

Пропонована вам книжечка – перша спроба зібрати до купи найкраще з творчого доробку самодіяльного поета і художника. Це як перша ластівка, як весняний першоцвіт. Будемо сподіватися, що не останній. За тендітними проліскам ще розквітнуть розкішні троянди…

До видання збірки підштовхнули вагомі причини. Наближаються визначні дати – 70-річчя визволення України від фашистських загарбників, 70-річчя вікопомної Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні та завершення Другої Світової війни.

Давид Борона  по праву вважає себе ровесником Великої Перемоги. Він народився 6 травня 1945 року, коли в повергнутому Берліні над рейхстагом уже майорів Червоний прапор, піднятий воїнами Країни Рад. Чи не тому тема минулої війни і всього, що пов’язане з нею, є провідною в творчості Д. Борони? Не менше хвилює автора й інше. Щемні спогади про минулі роки, оспівування рідного краю, дитячі мотиви, свята до матері любов, кохання і вірність – ось далеко неповний перелік всього, що охоплює творча палітра віршувальника…

Втім, шановні читачі, кожен з вас може сам переконатися в достоїнствах поезії нашого земляка Давида Борони, ознайомившись з його «Першоцвітом».

Борис Волошин,

член Національної спілки журналістів України.