Жартівливі вірші

Барон Мюнхаюзен

Розкажу правдиву байку,
Вірте, дітки, всі мені,
Як бував на Бермудах,
В морі бачив хвіст свині.

В риби - кит сидів у пузі,
Вмів літати на ядрі,
Пив кисіль я прямо з річки
Та ловив мух на слоні.

І на місяці бував я,
З лева навіть шубу стяг,
А в зимовім Петербурзі
Ледве ніжки не простяг.

Був стрельнув десяток качок,
В мене є така пищаль,
Що стріляє шомполами,
Хтось її недавно взяв.

Був оленя стрів, от диво - 
Зрілі вишні на рогах,
А у мене по п'ять пальців
На руках та на ногах.

Байка, діти, ніби казка,
Слово "казка" - щоб казать,
Бо якби не було слова,
Ми б не вміли розмовлять.

Під подушку казку мама
Ніжно діточкам кладе,
І малеча щиро вірить - 
Казка в снах до них прийде.

І побачать там барона,
Що усіх нас звеселя,
Братика, сестричку, кицю
І тебе, моє маля.

Котячий прогноз

Якщо котик біжить з хати
Й солодко мурлика,
Знайте - знову потепліє,
Холод невеликий.

Коли в хату пнеться дуже,
Хвостика ховає,
Мабуть, кріпкий морозець
До нас завітає.

Під грубкою котик ляже,
Животик не чуха,
Навіть вуса не вмиває - 
Буде завірюха.

На віконце примостився - 
Капотить зі стріхи,
Чобітки хутчіш взувайте
Калюжкам для втіхи.

Отакий я маю, дітки,
Прогноз, не з столиці,
Бажаєте - перевірте
На своїй ви киці.

Прикмети
Подивіться! Миє лапки
Котик, ще й муркоче,
Знайте! З'їв він вже ковбаску,
Ще й сметанки хоче.
Гляньте! Вуса він підняв,
На вас поглядає,
У мисочку подивіться -
Молочка немає.

Вискочив на холодильник
Чому, відгадайте?
Діставайте карасиків,
Підсмажте й дайте.
От тоді із вами будуть
Киця й котик ладить,
Як зробите, як сказав я,
А не тільки, спинку їхню гладить.

Догосподарювалася

Розрослося у відрі
Жабуриння в баби
Тепер квакають з відра
Здоровенні жаби.
Просять бабку: "Віднеси
Це відерце з нами,
Щоб побачили ставок,
Побували в мами,

Татуся поцілували
У пузце кругленьке".
Баба мовила на це:
"Ви вже не маленькі,
Ноги маєте прудкі,
Голос - теж нівроку,
Тож тепер самі рішайте
Жаб'ячу мороку".

Спорт - сила

В діда радість, в бабки горе -
Не город в них, а спорт поле.
Стадіон там, спортмайдан,
Тренерує внук їх там.

На ворота діда ставить,
Гол заб'є - дідуся хвалить.
Бабка крутить "хула - хуп",
Щоб не ріс живіт на пуп.

Тренувався до упаду,
Немає спереду, ні ззаду.
Спорт велику силу має,
Та й город не заростає.

Гуманітарні штани

Придбав дід в гуманітарці
Штани на обнову.
Можна козу пасти в них,
Носити солому.

Дуже добрі штаненята,
Латочок багато.
Не такі, як шила мама,
Або купляв тато.

Бо реклама на штанах
Величезне діло.
Бажаєте? То купіть,
Щоб більше не кортіло.

Скутер

Я купив своїй дружині
Скутера нового,
Щоб мене лише кохала,
Не дядька чужого.

Вам скажу, якби ще трішки,
Десь "зелених" взяти,
То купив би "Мерседеса"
Як в Азара зятя.

Вишивала б дружинонька
В тому "Мерседесі"
По Ульяновці й окрузі,
Мов румин в Одесі.

А якби мішків із п'ять
"Президентів" було,
То не тільки у подвір'ї,
А й повище чуло.

Я купив би "Боїнг" їй
З платини мобілку.
А так скутером тримаю
Біля себе жінку.

Резюме для мужиків:
"Любите дружину,
Трішки балуйте.
Але глядіть свою шию!

Манна пляшка
Поскубла бабуся зранку
Дідуся за вуха.
Впертий, ніби той бичок,
Він її не слуха.

Бабка мовить: "Їж супок,
Сало та ковбаску".
Дід немовби те маля
Плямка: "Давай пляшку".

Малюк просить матусеньку:
"Кашки хочу, моню".
А дідусь: "Налий пивця,
Пляшку самогону".

Мабуть з маличку не їв
Моню й манну кашу.
Тож на старість, мов дитя,
Просить в бабки пляшку.

Порося

В Ульяновці на базарі
Загубився дід.
Бабка бідна шука його
По самий обід.

Приїхали вони з Грушки
Порося купити,
А дідусь хутенько в шинок
Горілочку пити.

Бабка ридмами рида,
Труситься уся.
Мовить: "Дідусь загубився,
Навіщо ж порося?"

Дідусям, що дуже люблять
Чарчину тримати!
Спершу купіть порося,
Потім - обмивати.

Агрегат

Розпалила баба Настя
Багаття в садочку.
На цеглину примостила
Столітрову бочку.

Замастила кришку куба
Сумішшю із глини.
Пів мішка полови вперла,
Добавила слини.

Запустила агрегата,
Змійовик владнала.
Знала, що коли й до чого,
Бо частенько гнала.

Теє зілля зеленеє,
Що носи синіють,
Під очима мішки вислять,
Очі соловіють.

Придавила баба Настя
Зміюці хвостище.
Агрегат гуде аж плаче,
То реве, то свище.

Розлютивсь несамовитий,
Гадиною б'ється.
Не капає оковита,
А річкою ллється.

Але дуже ненаситна
Бабусенька Настя.
Мабуть, спокусив нечистий,
Підкинув їй трясця.

Агрегата розірвало,
Карафки розбило.
А від баби, скажу чесно,
Шкарпетки лишились.

Мовлю тим, що дуже люблять,
Горілку курити - 
Кізяки міцніші в суміш,
Щоб не були биті.

Я такий  

Їхав дядько на базар
По кривій дорозі.
Біля нього і кума
Вчепилась на возі.

Ну, а дядько, кум куми
Базіка багато.
Мовить, кріпкий віл, мов дуб,
А міцний, мов тато,
Ще й при слові "Я такий",
Себе вихваляє.

А кума собі на ум
Ті й слова мотає.
Як доїхали вони
Ближче до базару

Кума мовила до кума:
"Такого бездару
Ще ніколи у житті
Я не зустрічала.
Якби знала, то була б
Свитку не знімала".

Дядьку знай, коли везеш
Куму до базару.
Не хвались, мов та реклама
З свойого товару.

Підтоптаний козак

Вже набридла мені піч,
Кличе мене мати Січ.
Батько Луг мене гука
Столітнього козака.

Раз пугу, два пугу
Біжу швидко по Лугу.
Кінь мій спереду іде,
козака на Січ веде.

Ти бабусю не сварися,
З діда думкою змирися.
Ший тороки, дай домаху,
Кварту меду й соломаху.

Вмочив вуса дід у мед,
Штани згодом наперед.
Сів на санях, славний кінь,
Не брика й не скаче він.

Дибнув тричі до дверей,
Взявсь за клямку від сіней.
Ні бабусю топи піч,
Почекає діда Січ.

Канари

Вже дозріли полуниці
З малиною разом.
Коли ж буде Ульяновка
Із природним газом?

Як зав'януть помідори,
Морозець притисне.
Й на Шамраївській горі
Рак у дуду свисне.


В телеящиках тоді
Будуть всі канали.
Як Ульяновку поставить
Бог аж на Канари.

Там завод цукровий буде
Справно працювати.
Бо не навчені пігмеї
Станки в брухт здавати.